- буркати
- —————————————————————————————бу́ркати 1дієслово недоконаного видубурмотатирозм.—————————————————————————————бу́ркати 2дієслово недоконаного видубудитирідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
буркати — I аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти. II аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що будити … Український тлумачний словник
буркати — кам, каш, Пт. Відповідати неприязно, лаяти, фукати, гніватися. Буркнув й пішов гет … Словник лемківскої говірки
буркання — я, с. Дія за знач. буркати I і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
буркнути — ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до буркати I … Український тлумачний словник
бурмотати — бурмотіти (говорити тихо й невиразно, нерозбірливо), буркота[і]ти, бурчати, мимрити, харамаркати; мурмота[і]ти, муркота[і]ти, мурчати, буркати, буркнути, миркати, миркнути, муркати, муркнути, мугикати, мугикнути; буб(о)ніти, бубота[і]ти… … Словник синонімів української мови